Відео

А у нашому селі шість кладовищ. У нас і зараз хто сідає, у кого є ще родина більша,а в кого два, три чоловіка, то прийдуть покачають яйця, покладуть цукерки, пасочки і йдуть додому.

❤❤❤❤❤

Всё у вас хорошо. Только, пожалуйста, показывайте, как это выглядит в разрезе. И вообще, хорошо, если б Вы пробовали свои блюда и описывали их вкус. Лично мне это интересно.

Красивые на вид, а какие ж они внутри?

Я теж памятаю як на маминій малій батьківщині стелити рядна, діставали хто що приніс і гульбенили трохи відійшовши від могил, один раз в дитинстві я там знатно отруїлась, більше 20 років минуло, а досі пам'ятаю. А в тата в селі, там поминальні дні на трійцю, то завжди провідували могили рідних, а потім йшли додому і збирались обідати сім'ями чи з ближніми сусідами збирались. Одна область, але такі різні традиції

Дякую, тобі Ларіса, за відео!❤

Так і в нас було...У Вас така добра ,світла аура,дуже приємно слухати Ваші речі,наче близьку людину слухаєш.

Лариса, всегда ваши видео интересные.Всегда на душе такое тепло идет когда смотрю вас.Дай Бог вам здоровья,всего только хорошего, МИРА .❤Привет с Германии.❤

❤❤❤❤❤❤❤

Дякую за відео

Сколько муки ушло?

Мабуть екстрасенси, зробили свою роботу, все говорять,що не можна їсти на кладовищі, бо їжа стає мертвою. Мені 61 рік і все життя ми приходили в цей поминальний день, клали пакунок на могилку і самі повинні були з'їсти хоть цукерку, печево. Це ми в гості прийшли до своїх рідних до їх постійних домівок і вони нас пригощають. Ви праві Лариса , щось не те вже спілкування, прибігли, поклали, і побігли до дому, а леж такий день раз на рік. Треба починати відновлювати після війни ці наші традиції.

П.Ларисо чому батюшка це ж расєйською по нашому свящкнник,в нас такого нема,щоб нести на цвинтар пасочки,а тим більшк там їсти.Це слово "батюшка"мене вбиває вибачте.

Мені 70років і я пам'ятаю, коли була малою, то теж на наших кладовищах скраю застеляли клейонку і всі в один ряд сідали, все так як у вас. На візку привозили чавуни з капусняком і тушеною картоплею. Та як повідкривають, почнуть насипать, то такі аромати стоять..... Ну точно так як ви розказуєте. А надалі все стало мінятися, хто багатший, поробили столи, і бідніші вже знали що туди сідати не можна, хоч вони боли довгі. Я коли вже стала заміжня і прйшла на те кладовище, бачу, на тому місті де люди сідали на землі, стоїть довгий стіл. Ну я свою корзинку і поставила. То один дядько зауважив: твій брат строїв цього стола? То я була шокована і відійшла. С того часу люди стали потроху відокремлюватись і робити кожен біля своїх рідних свої столики. Я з київщини. Живу в селі. Поминання відбувається так як і у вас. Батюшка править службу, панахида, на могилки ложемо кульочки з цукерками, коржиками, пасочками. Дітки бігають збирають, ми поминає, спілкуємося.

Я була мала, але пам'ятаю гробки, поминання, село було як одне ціле, як і Ви розповіли, зараз і тих людей не має, і села майже теж. А кладовище стало як ціле містечко. Поминать приїжджають правнуки, яких і не бачив, і не знаєш. Такі настали часи.

У вас мабуть якійсь дар від Бога.Ну так приємно вас слухати.Такий спокій на душі стае,ну на любу тему.Дай Бог вам здоров'я.

У нас раніш люди говорили: " Весь час людей несуть на кладовище і лишень в цей день несуть з кладовища". Я думаю, Ви зрозуміли про що мова.

І куди тоді всі ті продукти, які люди на несли, діваються? Колись давно, ( скажемо, років 30 тому) розказували люди, коли хтось пішов додому до нашого батюшки по якихось справах і побачив, як багато хліба і пасочок валяється у свиней в базку. Люди і священника годують і його свиней. От молодці.

На Київ нові паски печуть на гробки і яйц красть, а не тижневої давності. Теж не розумію, як можна їсти, пити на кладовищі, треба відходить від цеї радянщини

Да Лариса правда, а в нас в силі було готовили борщ, такий казан великий, а на друге жіночки різали локшину а туди яйця і ото все мяско яке варилось у борщі, і хоть у нас село велике, кладовищ багатенько но тільки на двох так робили, успіхів вам 💙🙏💜

На львівщині нема обичаю обідати на цвинтарі

Христос Воскрес!Ви Лариса розповідаєте ніби дитинства.А вже більш як 10 років сім'ями по хатах.Всім миру,здоров'я,добра.

Лариса дякую тобі за відео які ти знімаєш. Ти купувала розсаду у Люди , і вона казала що підживлює все Кеміра плюс , це універсальна підживка. Я собі її купила ,попідживлюю все , і вже буду хозяйка😄.Дякую 👍

Я старше Вас,поэтому,хоть и живу всю жизнь в городе,но хорошо помню поминальные дни.Почему-то мне всегда было не комфортно кушать на кладбище и я всегда удивлялась этому всенародному гулянию.На меня даже обижались,но мне реально кусок в горло не лез.А дома всегда делала поминальный обед и ела с удовольствием.Так что,всё субъективно.

І в нас сиділи на могилках вже років 35-40 як не сидять, священик обходить три рази кладовище зпівчими і кадилом оспівають,тоді до фігури,так у нас називають,вірніше перед цим люди зносять поминальні книжечки,плату за служіння,пасочки,проходить служба моління,тоді священник обходить,як я написала раніше,на могилках кладуть по кілька цукерок,печиво,кусочок пасочки,не накладають багато щоб розводились комахи,краще роздаєм діткам солодощі,квіти висаджуємо живі,приносим теж живі,щоб менше було пластмасового сміття,це так на Хмельниччині у нас,вічна пам'ять померлих та здоров'я і витримки нашим дорогим військовим❤

Дякую вам за спогади. Допоки ми пам'ятаємо, згадуємо наших предків вони нам помагають, але зміни летять невпинно й хто зна що чекає нас попереду. До речі нашому селищу за 350, але поховань раніше післявоєнних немає вже.

Спасибо,Лариса,что напомнили!Я тоже помни поминальные дни,мы со школы бежали на кладбище,где родители с родственниками поминали наших родных и близких!А сейчас все по-другому!Тогда люди были ближе друг к другу,несли на поминки все самое лучшее,мама запекала курочку,покупала колбасу ,свою домашнюю обжаривала,вкусную рыбу покупала!Это был праздник!Люди знали друг друга,общались,вспоминали умерших и на душе было тепло и приятно!Царствие небесное всем ушедшим в лучший мир!

А в нас все галопом,забiгли,квiти поставили,поминання роздали i по хатах.Правий берег Каховського моря,шумно в нас тут.

Вчора була Дарна неділя ,такий звичай давній український ,вшанування пам'яті померлих . Відвідують могили тих ,хто був і залишився дорогий серцю.Люди були більш згуртовані раніше , ви запам'ятали це, зараз час інший ...

В Зорівці столи беликі та лавки й так давно там не була але дійсно років 10 ще були обіди…. А зараз я й не знаю- сестрині там родичі живуть по чоловіку… спілкування було таке тепле та душевне…

Царство Небесне всим нашим рiдним.🙏😪

Царство небесне вашим покійним а вам довгих років життя миру і добра

Дружина чи сестра вашого чоловіка якщо родичі племінниць? Трохи розгубилась- не зрозуміла

Миру Вам🙏👌👍

Матусі вашій здоров'я, всім нам миру й добра

Доброго дня Вам! Люблю Ваші відики , особливо ті , де показуєте квітники. Ви добра господиня, все у вас до ладу, приємно дивитися! Дякую Вам за позитивні емоції!!

Зовут куст невеста

Дивилася це відео бо цікаво-замовляла в них і більше замовляти не буду і десятому закажу -люди безвідповідальні і як на мене не меють совісті .

Шановна пані Люба доброї ночі вам дуже сильно прошу вашого рецепта манників ! З великою повагою до вас Юля Н це ім'я моєї матусі

Клубніку можна розрізати на часточки і буде зручно ліпити вареники. Хай вам руки не болять.

Любаша С праздником вас,с Красной Горкой Спасибо большое вам за рецепт, сегодня приготовила ваши манники, такие вкусные,просто шедевр Низкий поклон вашим золотым ручкам.Мира,добра и благополучия всем После обжаривания на сковороде,я поставила в духовку Они просто тают во рту .❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤

Це точно і огірок,і помідор найсмачніший із свого огороду.,який виріс на землі під сонцем.Миру,спокою.

❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤🎉

Добрий день.Лариса а можна телефон цієї жіночки чи може ви узнаєте чи не висилає вона рослинки по Україні я живу у Києві.

Яка краса! Які гарні і трудолюбиві господині україночки! Все прибрано, чистенько, в огороді все квітне! Дай Бог гарного цвітіння, гарних врожаїв і добрих вдячних покупців Людмилі!

Привіт з Києва! Дуже люблю цю страву! Довгий час я не зустрічала людей, які б знали таку страву і мене це дуже дивувало, бо я звикла з дитинства, що це страва на всі свята, сільські весілля і поминки. Я стала при нагоді запитувати людей з різних регіонів України, чи готують у них таку страву. Пояснювала як це готується. Хтось зовсім не знав, а дехто тоді говорив "то це ж капусняк", що мене теж дивувало, бо у нас капусняк теж є, але це страва рідка і готується не так. Я родом з Васильківського району і у нас в селі ця страва зветься варена капуста і готують, як з квашеної так і зі свіжої капусти, або ж навпіл. Чоловікові рідні з Кагарлика, там це зветься капусняк і варять виключно з квашеної капусти. Ми завжди з чоловіком досі сперечаємось, яка назва правильніша😂. Та як її не назви, це смакота про яку мають знати, не забути, мають вміти готувати, бо це частина нашої української культури і наше коріння! Да і просто це смачно!

Спасибо за рецепт, но самое главное не показали-разрез. Очень жаль😟

Ларисо, я ще років 7 назад купила на ярмарку ожину, в Ані Бабіти, вона з міста Гадяч.Разом зі своєю сім'єю разом вирощують ожину, малину, полуницю.Якість відмінна.Ожини багато сортів, в мене Аніна ожина має горизонтальні стебла, які не падають, а ягоди великі.

❤❤❤❤❤❤❤❤❤

Дуже гарний кущ бульдонежа